Понедельник, 24.02.2020, 22:55
Вітаю Вас Гість | RSS

КЗ "НВК Сватівська ЗОШ І ст. - гімназія"

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Психологічні засади роботи з батьками

Психологічні  засади  роботи  з  батьками 

Сім”я  родина  -  найвища  цінність  на  Землі, яка  робить життя  кожної  людини  щасливим,  повноцінним,  плідним. Але  батьки  мають  усвідомити ,  що  вони  виконують  важливу  соціальну   роль.  Із  плином   часу   проблеми  сімейного  виховання   ускладнюються. Збільшилася  кількість  дітей ,  які  тривалий  час   залишаються  без  догляду  дорослих,  батьків  та  вихователів.

 Це  пояснюється  тим, що  нині   родина  переживає  важкі  часи  -  ідеологічну  та  професійну  переорієнтацію,  пошуки  нової  роботи, визначення  нових  життєвих  приоритетів, на  жаль  сьогодні спостерігається криза сім’ї, яка виявляється не тільки у соціально-економічній площині. Недостатніми є також психолого-педагогічний і соціально-педагогічний рівні підготовки дорослих до сімейного життя. Сьогодні  понад  65 %   молодих  батьків, народжуючи  дітей не  мають   ані   найменшого  уявлення   про  мету , завдання  та  методи  виховання  дітей  у  сім”ї, 20% -  керуються  досвідом  народної  педагогіки,  виховуючи  власних  дітей  так, як їх  самих  виховували  батьки.У  нинішніх  соціально-психологічних   умовах  (прискорений  ритм  нашого  життя , справи, робота,  потік  інформації,  домашні  клопоти)  стає  помітним  брак  спілкування   дорослих  з   дітьми  в  сім”ї. Батьки  причиною  цього  називають  відсутність  вільного  часу.  Хоча  діти  вважають,  що    час  для  спілкування  з  ними  батьки, якщо  бажають,  можуть  знайти.

Сьогодні  духовні  контакти  батьків  і  дітей  різного  віку  відчувають  значний  голод  безпосереднього  спілкування . яке  не  замінять  ні  екран телевізора, ні  друзі, ні  музика.  Слід   постійно  цікавитися  справами  і  проблемами  дітей, бо  дефіцит  спілкування.,який  сьогодні  виникає  між  батьками і  дітьми,  спричиняє важкі  психологічні  наслідки. 

Актуальними проблемами сьогодні є відсутність єдиної стратегії, послідовності та наступності виховання дітей у сім’ї, недостатня підготовленість батьків до цього виду діяльності, нерозуміння самоцінності й унікальності кожної дитини, нездатність батьків прогнозувати наслідки виховання. Тому сьогодні постають питання про необхідність формування  усвідомленого батьківства "Усвідомлене батьківство” – це взаємодія батьків між собою, іншими членами сім’ї, включаючи дітей, результатом якої є створення найбільш сприятливих умов для повноцінного розвитку дитини на всіх етапах її життя.” Отже ,  батьки  -  перші  вчителі  в  житті  дитини.  Батьки  подають  перші   зразки  у  вирішенні  проблем,  співпраці  з  іншими . узгодженні  своїх  інтересів  з  інтересами  інших.

Роботу з педагогічне неспроможними сім'ями спрямовують передусім на підвищення їх психолого-педагогічного рівня. З цією метою їх залучають до загальної системи педагогічного всеобучу, влаштовують консультації з окремих питань виховання дітей у сім'ї.

Із сім'ями педагогічне пасивними працюють переважно індивідуально, домагаючись розуміння батьками хибності своєї поведінки, пробудження почуття відповідальності за виховання дітей, усвідомлення потреби перебудувати систему стосунків у сім'ї, своєї вини, помилок, бажання докорінно змінити сімейний уклад.

У роботі з антипедагогічними сім'ями спираються на те, що вони також хочуть бачити власних дітей чесними, культурними, здоровими, щасливими. З ними обговорюють упущення у вихованні дітей, накреслюють шляхи усунення їх, зміни сімейних стосунків. З батьками цієї групи працювати важко, і не слід сподіватися на швидкі наслідки, але важливо посіяти в них сумніви у правильності їхньої системи виховання, змусити їх замислитися над її результатами.

Батькам, яких поглинула бізнесова діяльність, необхідно довести, що такий стиль виховання дитини в сім'ї робить ЇЇ самотньою, емоційно нестійкою та ін. Таким дітям і в дорослому житті, напевне, буде непросто. Тому батькам варто подумати про адаптацію їх до реального життя, про недоцільність перекладання відповідальності за виховання дітей на вчителів, репетиторів. Дитині більше потрібен емоційний зв'язок саме з батьками, їхня безпосередня участь у житті дитини важливіша, ніж машина, охорона і прислуга. Діти мають відчувати, що для батька і матері вони не менш важливі, ніж робота. У таких сім'ях слід заохочувати інтерес дітей до навчання, а не переконувати їх у тому, що вищий навчальний заклад і робота їм забезпечені незалежно від шкільних успіхів. Треба також вести розмову про те, що відгородження дитини від однолітків звужує коло її спілкування, вона не навчиться будувати свої стосунки з різними людьми, дружити й любити за покликом душі.

Сфера   спілкування   вчителя  з  батьками  учнів  особливо  заслуговує  на    увагу. Адже  від   узгодженості  зусиль  і   єдності  вимог  до  учнів  у  сім”ї  і    школі , значною  мірою  залежить  підвищення  ефективності   виховання.

У  суспільстві , що   швидко  змінюється,  батьки  та  вчителі  часто розгублюються  перед  своєю  роллю  та  відповідальністю. Тому  вкрай  потрібно  чітко  визначити,  чого   чекаємо  від  обох  сторін,  що  мається  на  увазі  під  "залученням  батьків”  і  як  батьки  і  вчителі   можуть  краще  працювати  разом. Для  шкіл  тим  важливіше  чітко  визначити  і  з”ясувати  власні  принципи  й  політику  щодо  зв”язків  між  домом  та  школою.

З  точки  зору  психології , спілкування  батьків зі  школою  є  вкрай  важливим  на  таких   етапах: 

 Види  й  методи роботи з батьками учнів

 Відвідування батьків удома. Допомагає встановити зв'язок з усією сім'єю, з'ясувати її загальну та педагогічну культуру, умови життя учня, його місце в сім'ї і ставлення до нього старших, ознайомитися з досвідом батьківського виховання, дати поради і домовитися про єдині вимоги до школяра. Деякі вчителі помилково вважають, що відвідувати потрібно лише родини, діти з яких створюють певні проблеми у школі. Безумовно, з батьками таких учнів слід передусім встановити тісний контакт, проте відвідувати бажано сім'ї всіх учнів.

Відвідування сім'ї може мати різну мету: загальне ознайомлення з умовами життя, встановлення єдиних вимог школи і сім'ї до учня, допомога в організації режиму, обговорення з батьками відхилень у поведінці дитини і вжиття необхідних заходів щодо їх запобігання та подолання, залучення батьків до участі в роботі школи. Успіх відвідування сім'ї залежить не лише від сумлінної підготовки, а й від поведінки вчителя. З самого початку зустрічі з батьками необхідно створити атмосферу довір'я і доброзичливості. В сім'ях, які не мають систематичного зв'язку зі школою, візит учителя розглядають як сигнал біди, батьки насторожуються, готуються до захисту дитини. Тому, завітавши в сім'ю, слід одразу ж «зняти» будь-яку настороженість батьків. Бесіду про дітей починають з позитивних сторін їх характеру і поведінки. Залучаючи батьків до бесіди, поступово переходять до обговорення негативного у поведінці учня. Свої судження про нього слід висловлювати спокійно, тактовно, наводячи незаперечні докази і уважно слухаючи пояснення батьків.

Встановлення істинного стану справ дає змогу накреслити спільний план дій школи і сім'ї, домовитися про взаємне інформування про досягнуті успіхи й труднощі.

 Загальне ознайомлення з умовами життя учня вдома можна проводити за такою схемою:

1.Прізвище, ім'я учня, клас. 2. Склад сім'ї. 3. Де і на якій посаді працюють батьки та інші члени сім'ї (якщо вчаться — де саме). 4. Матеріальне забезпечення сім'ї. 5. Квартирні умови. 6. Культурний рівень сім'ї (освіта, які читають газети, журнали, наявність телевізора, радіо, бібліотеки та ін.). 7. Режим дня школяра. 8. Чи облаштовано робоче місце учня? 9. Хто і як здійснює контроль за виконанням режиму? 10. Трудове виховання в сім'ї. 11. Хто з членів сім'ї допомагає учневі? 12. Які заходи заохочення й покарання вживають до дитини.

Запрошення батьків до школи. У разі необхідності вчитель запрошує батьків окремих учнів до школи на розмову. Під час бесіди з ними дуже важливо дотримуватися педагогічного такту, створити атмосферу доброзичливості, довір'я. Щоб викликати батьків на відвертість, треба розмовляти з ними про учня наодинці, переконати їх в конфіденційності розмови. Така бесіда буде корисна і для вчителя, і для батьків. Педагог відповідає на запитання батьків, висловлює їм свої вимоги. Батьки отримують корисні поради і допомогу від педагога, переконуються в його уважному ставленні до них, турботі про їхню дитину. У такій розмові педагог має бути особливо тактовним, пам'ятаючи, що надмірне акцентування на недоліках учня викликає в батьків насторогу, неприязнь, навіть якщо вони відчувають, що він має рацію.

 З метою пропаганди   психолого – педагогічних  знань серед батьків  організовують бесіди і лекції на педагогічну тематику, їх проводять або для батьків учнів одного класу, або окремо для батьків учнів початкових класів, середніх і старших класів, що дає змогу враховувати вікові особливості дітей. Ці заходи ефективні лише тоді, коли спираються на конкретні факти, проілюстровані цікавими прикладами з питань сімейного виховання.

Глибшому пізнанню методики сімейного виховання сприяють тематичні вечори і вечори запитань та відповідей, на які запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів та інших фахівців, причетних до проблем виховання підростаючого покоління.

Для педагогічної пропаганди серед батьків використовують також диспут. Він найприйнятніший за умови, що в класі або в школі сформувався дружний батьківський колектив і кожен може відверто висловитися стосовно обговорюваної проблеми. Диспут не лише збагачує батьків знаннями з педагогіки, більш тісним контактам з учителями, а й створює додаткові можливості для врахування індивідуальних особливостей батьків при засвоєнні ними педагогічної інформації.

Для пропагування педагогічних знань практикують конференції, на яких батьки обмінюються досвідом сімейного виховання з певної проблеми.

 В останнє десятиліття виникли нові види виховної роботи, що передбачають активну співпрацю з батьками і  мають  великий  психолого-педагогічний  вплив   під час їх проведення.

 Це передусім усні журнали, прес-конференції, зустрічі «за круглим столом», батьківські університети, виконання батьками практичних завдань, ознайомлення з педагогічною літературою, перегляд фільмів на педагогічні теми, вечори сімейних традицій, виставки «Світ захоплень нашої сім'ї», прикладної, декоративної творчості, родинних альбомів, колекцій, випуск тематичних газет. Використовують також інші традиційні й нетрадиційні види пропагування педагогічних знань. До нетрадиційних належать: педагогічний десант (виступи педагогів на підприємствах); дерево родоводу (зустрічі поколінь); у сімейному колі (індивідуальні консультації, зустрічі з лікарями, психологами, юристами); родинний міст (зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання); народна світлиця (звернення до народних традицій); день добрих справ (спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей); вечір великої розмови (участь педагогів, батьків, учнів в організації відпочинку, ігри, вистави та ін. (альбом-естафета «Як ми відпочиваємо» — досвід організації відпочинку в родині); дискусійний клуб; клуб послідовників сім'ї Нікітіних; клуб «Сімейних традицій»; сімейна скринька (з досвіду родинного виховання); аукціон ідей сімейної педагогіки; батьківський ринг (вирішення педагогічних ситуацій); батьківська школа (клуб, в якому проводяться диспути, обмін досвідом, випускаються газети, бюлетені та ін.); азбука родинного виховання (обговорення проблем виховання, виступи спеціалістів); дні довіри (консультації різних фахівців); сімейні свята в класі (спільні святкування днів народження дітей, календарних, народних свят).

Відповідну роль у педагогічному навчанні батьків відіграє їх самоосвіта — читання науково-популярної літератури з питань сімейної педагогіки, тематичні радіо- і телепередачі.

Батьки  та  школа  є  частиною  ширшої  громади  та  мережі  установ. Школа  часто  є   першою  підтримкою    для  багатьог  батьків.  Школи  можуть   допомогти  батькам  хоча б  тим ,  що    підкажуть  до  кого  їм   треба   звернутися  у  соціальній  службі,  оздоровчих  установах,  доброчинних   та   інших    організаціях.  Для  цього  треба  створювати   у  школах  батьківські   куточки  .  де  б   розміщалася  ця  інформація,  а  також  по  можливості  створення   батьківських  кімнат   де  в  невимушеній  обстановці  можна  зустрічи  конференції, бесіди  і   т.д.

ВИСНОВОК

Існують  досить  широкий  спектр  допомоги  тим  школам, що  прагнуть  покращити  взаємини  між  домом  і  школою.  Кількість  доступних  матеріалів  весь  час  зростає.

Політика  співпраці  між  домом  і  школою,  можливо, є  найважливішою  стратегією  для   будь-якої  школи,  оскільки  вона  визначає, що  батьки -  це  провідні  та  найкращі  педагоги. Школи  можуть  сильно  змінити  життя   дітей, і  якщо  вони  здатні  близько  співпрацювати  з  батьками, то  всі  наші  діти  отримають  більший  шанс  для  розвитку  свого  потенціалу.

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Февраль 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829